А час іде, А час спливає, Не мов б за день все пролітає. Один лиш день... Усе життя... Десь поринаючи у забуття. А що робить? Ніхто не знає! втікти би десь... Та не пускає. чуму — не знаю?
Читати далі →

І очі деколи підводять! І наче мозок десь пропав! Та тільки серце не підводить, Не преться десь на п'ядестал! Йому то зовсім не потрібне. Не треба слави, визнання! Спокою серцю тільки треба, Але його чомусь нема! Спокій воно тоді здобуде, Коли кохання віднайде! Тоді і в ритм техенько битис...
Читати далі →

Куди й чому? Коли й куди? Неначе в вічній боротьбі. За що...? За ідеал? І повстає питання клином Не мов із уст маленької дитини: Який? Чи може той буденний, повсякденний... За що й кому? А може щось не певне, Що варте тисячі життів? Та ні за ту малу й брутальну чорну пані, Що бовтається...
Читати далі →

Життя цікава та не певна річ Що вказує на різнії дороги... Одною можеш вийти ти у світ... а іншою — віддати душу Богу! Попавши в світ жорстокий та не певний, Здобувши визнання й авторитет Ти забуваєш те своє минуле — і печально І вже по іншому ти дивишся на світ! Ти забуваєш добр...
Читати далі →

проблема мов делема вона відрита наче світ. це те коли тебе читають наче вірш а ти не знаєш що зробити тому, що в бездну попадаєш. і сам не знаєш як туди втрапляєш, а знову лиш відсебе ти втікаєш чому? - і сам не знаєш
Читати далі →

Життя накручена спіраль, Що поринає в небуття. Струна людських переживань Та повсякденне їх буття   Як павутина ночі У сутінках життя Твій погляд мені в очі Як двері в майбуття.   Й поринаючи в бажання, Спокуси світського життя, Ми боримось щоночі Виборюєм життя.   Як п...
Читати далі →

Життя не наче гра... Роки ідуть — і гра триває Чому так все стається? Ніхто не знає. хтось просто скаже: «Усе буває...» Людина з часом і до болю привикає. Проходячи повз щастя На нього не зважає чому? спитаєш І знову чуєш... Ніхто не знає. А може вона боїться знову обпе...
Читати далі →

Людина йде, Вона шукає, До істини потроху добирає Хоч тяжко їй. Та всеодно вона шукає! а А вже коли душа її потроху покидає То тіло вже про пошук забуває Й лише душа все пам*ятає! Та здобуває все те  що так шукає.
Читати далі →

Сини мої дорогії, Сини мої рідні. За що ж на чужині Ви згинули бідні Може така Божа воля, Такі дні настали І ви честь й своє життя На вівтар поклали. І нема кому вже вас згадати Спіть спокійно сини мої Та не спить ще мати ще повстане в світі правда, Станем вільно жити Будем згадувати ва...
Читати далі →

Кохання - а що воно таке Напевно точно ще ніхто не знає... У кожного по різному воно буває. У когось радісно та мило пролітає, А в  когось навпаки буває... Але найгірше тому хто його немає Й життя намарне проживає. Бо кращого а ніж кохання в житті нічого не буває І хай хтось скаже що бу...
Читати далі →