Життя як гра

Життя не наче гра...
Роки ідуть — і гра триває
Чому так все стається?
Ніхто не знає.
хтось просто скаже:
«Усе буває...»
Людина з часом і до болю привикає.
Проходячи повз щастя
На нього не зважає
чому? спитаєш
І знову чуєш...
Ніхто не знає.
А може вона боїться знову обпектися
Що за часту буває.
Душевна рана вона ж довго заживає
Усе буває
І гра триває...

0 коментарів

Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте